ua en

Чоловський Петро Михайлович

Прикарпатський
нац╕ональний ун╕верситет
╕мен╕ Василя Стефаника

Петро Михайлович Чоловський – в╕домий в Укра╖н╕ митець, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, доцент Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В.Стефаника всю свою творчу д╕яльн╕сть присвятив плеканню давн╕х традиц╕й вокально-хорового сп╕ву, що склалися в Галичин╕. В╕н в╕домий як кер╕вник багатьох чолов╕чих ансамблевих колектив╕в – вокального ансамблю Калуського районного будинку культури, квартету «Лег╕нь» Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В.Стефаника, квартету «Коло» Центрального народного дому м. ╤вано-Франк╕вська, ансамблю «Обр╕й» Нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу, а також м╕шаного хору обласного товариства «Лемк╕вщина» - «Бескид». Петро Чоловський також серед засновник╕в ╕ довгол╕тн╕х учасник╕в хорових колектив╕в м. ╤вано-Франк╕вська - камерного хору «Кредо» (катедрального собору Святого Воскрес╕ння) та мун╕ципального хору «Галицьк╕ передзвони». Невичерпн╕ джерела його творчо╖ прац╕ – у невмирущ╕й крас╕ народно╖ п╕сн╕, у невсипущ╕й енерг╕╖, в усв╕домленн╕ ╕ прагненн╕ донести чар╕вний св╕т музичного мистецтва до широкого кола слухач╕в.

Перш╕ кроки Петра Чоловського (народився 3 кв╕тня 1944 р.), що започаткували шлях його становлення як профес╕йного музиканта – в родинному кол╕ в сел╕ Хот╕нь (тепер в межах м. Калуша). Батьки та брат з сестрами ще змалку залучали його до сп╕ву в с╕мейному ансамбл╕. Навчання в ╤вано-Франк╕вському музичному училищ╕ ╕мен╕ Дениса С╕чинського (клас баяна викл. В.А.Гриневича) та початок педагог╕чно╖ роботи в Калуськ╕й дитяч╕й музичн╕й школ╕ утвердили його у правильност╕ обраного шляху. Вже п╕д час служби в арм╕╖ Петро Чоловський активно виступа╓ у склад╕ ансамблю п╕сн╕ ╕ танцю в╕йськового гарн╕зону Будинку оф╕цер╕в м. ╤вано-Франк╕вська ╕ як хорист, ╕ як баян╕ст-концертмейстер, ста╓ ╕н╕ц╕атором створення чолов╕чого хору ╕ вокального ансамблю з числа молодих во╖н╕в.

В 1966 роц╕ в╕дкрива╓ться музично-педагог╕чний факультет в ╤вано-Франк╕вському педагог╕чному ╕нститут╕, в числ╕ першого набору якого був ╕ Петро Чоловський. На новоствореному факультет╕ працювала плеяда прекрасних висококвал╕ф╕кованих викладач╕в, як╕ мали ╜рунтовну фахову п╕дготовку та значний практичний досв╕д для навчання молодих музикант╕в-педагог╕в. Серед них – заслужений артист Укра╖ни В.Пащенко, М.Гринишин, Б.Антоневич, Л.Яросевич, В.╥жак, З.Гайда та ╕нш╕, як╕ мали великий вплив на становлення Петра Чоловського, сприяли формуванню його естетичного смаку, виконавсько╖ майстерност╕, в╕дданост╕ профес╕╖.

Вже з першого курсу П.Чоловський гурту╓ навколо себе однодумц╕в ╕ у 1967 роц╕ створю╓ чолов╕чий вокальний квартет (разом з Б.Данилишиним, А.Кучером, В.Пол╕щуком). Вз╕рцем для молодих виконавц╕в став знаний в Укра╖н╕ квартет «Яв╕р» Ки╖всько╖ ф╕лармон╕╖. Впродовж всього пер╕оду становлення нового колективу тривали пошуки сп╕вак╕в учасник╕в квартету, що обрав для себе чудову гуцульську назву «Лег╕нь», п╕дкреслюючи рег╕ональну приналежн╕сть ансамблю. В╕дб╕р учасник╕в в╕дбувався не лише за музичними даними (вокальна обдарован╕сть, тембральна злитн╕сть), але ╕ з врахуванням людських якостей (любов до п╕сн╕, доброта, скромн╕сть, сп╕льн╕сть житт╓вих ╕нтерес╕в, моральн╕ ц╕нност╕).

З 1972 року ╕ до сьогодн╕ ансамбль «Лег╕нь» об’╓дну╓ Михайла Сливоцького (╤ тенор), Ореста Шуляра (╤╤ тенор), Юр╕я Серганюка (баритон) та кер╕вника Петра Чоловського (бас). Багато зусиль, потрачених на розширення репертуару, досягнення тембрально╖ злагодженост╕ голос╕в, в╕дчуття ╓дино╖ емоц╕йно╖ ╕ динам╕чно╖ шкали в ╕нтерпретац╕╖ твор╕в, не минули даремно.

Квартет бере участь у багатьох п╕сенних конкурсах, фестивалях, теле- ╕ рад╕опрограмах колишнього СРСР, неодноразово ста╓ переможцем телетурн╕р╕в «Сонячн╕ кларнети». В╕н - бажаний г╕сть на численних сценах област╕, Укра╖ни, заруб╕жжя та концертних програмах в Польщ╕, Н╕меччин╕, Румун╕╖, Африц╕, республ╕ках Середньо╖ Аз╕╖, Закавказз╕, Прибалтиц╕, Б╕лорус╕╖, Москв╕ та ╕н. За участю колективу було створено к╕лька музичних ф╕льм╕в: «Сп╕ва╓ квартет «Лег╕нь», Москва, 1975 р., «Сп╕вають гори», Укртелеф╕льм, 1984 р., «Карпатськ╕ джерела», Укртелеф╕льм, режисер О.Б╕йма, 1988 р., «Верховино, св╕тку ти наш», випущено грамплат╕вку «Сп╕вають гори», Всесоюзна ф╕рма «Мелод╕я», 1988 р.

Творча сп╕впраця ╓днала колектив з багатьма профес╕йними митцями, композиторами, поетами, режисерами ╕ виконавцями (О.Б╕лашем, В.Костенком, В.Якуб’яком, В.╥жаком, Б.Шиптуром, Б.Ян╕вським, С.Пушиком, О.Б╕ймою, М.Стеф’юк, М.Скочелясом, В.Стр╕ховичем та ╕н). Дружн╕ стосунки налагодилися ╕ з квартетом «Яв╕р», в╕дбувався вза╓мообм╕н репертуару.

З 1970 року ╕ до нин╕ п╕сля зак╕нчення музично-педагог╕чного факультету з в╕дзнакою, П.Чоловський веде на факультет╕ клас баяна-акордеона. За час роботи п╕дготував б╕ля сотн╕ шк╕льних вчител╕в музики, викладач╕в музичних шк╕л, училищ та коледж╕в. Ряд його студент╕в завойовували призов╕ м╕сця на ол╕мп╕адах ╕ конкурсах, заохочуван╕ викладачем пробували себе у композиц╕╖.

З 1992 року Петро Чоловський ста╓ кер╕вником чолов╕чого ансамблю «Обр╕й» Нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу, а з 1994 р. – квартету «Коло» Центрального народного дому м. ╤вано-Франк╕вська. Очолюван╕ ним колективи не лише активно концертують, але ╕ п╕двищують св╕й профес╕йний р╕вень, беручи участь у Всеукра╖нських ╕ М╕жнародних конкурсах ╕ фестивалях, де здобувають переконлив╕ перемоги. Вони - учасники творчих зв╕т╕в м╕ста ╕ област╕ в м. Ки╓в╕ (Палац культури «Укра╖на»). Вс╕ колективи, очолюван╕ Петром Чоловський, за високий художн╕й р╕вень, ориг╕нальний репертуар, профес╕йну майстерн╕сть були в╕дзначен╕ почесними званнями народних.

З 1996 року почина╓ться ще одна стор╕нка творчост╕ Петра Михайловича як диригента ╕ художнього кер╕вника м╕шано╖ хорово╖ капели обласного товариства «Лемк╕вщина» - «Бескид». Пропаганда краси ╕ неповторност╕ лемк╕всько╖ п╕сн╕ на майстерному виконавському р╕вн╕ ста╓ основою мистецького кредо нового кер╕вника.

«Сво╖м сп╕вом капела «Бескид» довела, що п╕сн╕ лемк╕в можуть бути представлен╕ на найвищих вокальних конкурсах ╕ фестивалях»

«Шановн╕ хористи капели «Бескид»! Зачарован╕ Вашими п╕снями. Лемк╕вськ╕ п╕сн╕ у Вашому виконанн╕ набувають неповторного, п’янко-дзв╕нкого тембру, який надовго залиша╓ться у пам’ят╕».

«П. Чоловський домага╓ться тако╖ ╕нтерпретац╕╖ лемк╕вських сп╕ванок, яку можна назвати високохудожньою автентичн╕стю». (В. Дутчак кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри ╕нструментального мистецтва Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕м.. В.Стефаника, член Нац╕онально╖ сп╕лки композитор╕в Укра╖ни).

Це лиш к╕лька в╕дгук╕в про роботу митця-профес╕онала, орган╕затора ╕ педагога-вихователя, який щедро дару╓ в╕чн╕ звуки музики сво╖м добрим серцем.

У сво╖й творчост╕ П.М.Чоловський пост╕йно зверта╓ться до народно-п╕сенних джерел. Ним нагромаджена багата практика не лише кер╕вника-хормейстера, але ╕ творця репертуару, автора численних обробок народних п╕сень та переклад╕в для чолов╕чого чи м╕шаного хору, ансамблю. Деф╕цит репертуару спонука╓ Петра Чоловського до видавничо╖ справи, що продовжила пропаганду ран╕ше поширено╖ в Галичин╕ тако╖ форми музикування, як однор╕дн╕ чолов╕ч╕ ансамбл╕ та хори. Ще з Х╤Х – поч. ХХ стол╕ття тут виходять друком зб╕рники п╕сень «мужеських квартет╕в» композитор╕в В.Матюка, Ф.Колесси, С.Людкевича, М.Колесси, та ╕н. П.Чоловськийупорядник дек╕лькох репертуарних зб╕рник╕в: «Сп╕ва╓ квартет «Лег╕нь» (1991 р.), «Чом, чом, чом земле моя» (1991 р.), «Омр╕яний краю» (1997 р.), «Уклоняюсь п╕снею тоб╕» (2000 р.), «П╕сн╕ р╕дного краю» (2001 р.), «Сп╕ва╓ хорова капела «Бескид» (2007 р.), «Ой ви хлопц╕, ви молодц╕ » (п╕сн╕ з репертуару квартету «Коло» Центрального народного дому м. ╤вано-Франк╕вська) (2007 р.), «Сп╕ва╓ «Обр╕й» (Народний ансамбль ╤вано-Франк╕вського нац╕онального техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу) (2008 р.), «Ой верше, м╕й верше» (2013 р.)

Б╕льш╕сть твор╕в з╕ зб╕рник╕в вже пройшли сцен╕чну апробац╕ю п╕д час численних виступ╕в ансамблевих ╕ хорових колектив╕в ╤вано-Франк╕вщини протягом останн╕х рок╕в на концертах ╕ фестивалях не лише на Прикарпатт╕, але ╕ в Укра╖н╕ та за кордоном, мали значний резонанс серед слухач╕в та музичних критик╕в:

 «Сп╕вати душею…Ц╕ слова з повним правом можна в╕днести до прикарпатських хлопц╕в з «Лег╕ня», як╕ живуть, працюють ╕ творять з п╕снею, а ╖х п╕сня взята в╕д батьк╕в, в╕д свого народу.»

( Я .Давидзон «Радянська Укра╖на» 17.09.1982 р.)

«Багато у «Лег╕ня» р╕зних нагород. Та чи не найголовн╕ша - це слова подяки з уст Олександра Б╕лаша, з яким часто зустр╕чався квартет ╕ п╕сн╕ якого, як ось «Яв╕р ╕ яворина» звучать натхненно у ╖х виконанн╕. Сп╕ваки в╕дкривають серця для народно╖ п╕сн╕, щоб пот╕м в╕ддати ╖╖ шанувальникам цих великих шедевр╕в р╕дного народу.

(С.Пушик, лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т.Шевченка, кандидат ф╕лолог╕чних наук, професор Прикарпатського нац╕онального Ун╕верситету ╕м. В.Стефаника, «Соц╕ал╕стична культура» № 6 1989 р.)

«Я, професор Музично╖ Академ╕╖ м. Кошице (Словаччина), Левко Довгович, при╓мно вражений високомистецькою майстерн╕стю хорового сп╕ву та ц╕кавим ╕ р╕зноман╕тним музичним репертуаром капели «Бескид» з ╤вано-Франк╕вська. Бажаю маестро п. Чоловському подальших усп╕х╕в на мистецьк╕й нив╕»

Про неповторн╕сть ╕ високий мистецький р╕вень колектив╕в, керованих Петром Михайловичем писали: Б.Павлюк «Прикарпатськ╕ мелод╕╖»  «Укра╖на» № 48, 1986 р., Б.Белейчук «Сп╕ваки з Прикарпаття», «Ukraine», № 5, 1987 р., В.Дутчак  «Петро Чоловський: життя у полон╕ п╕сень», Музично-кра╓знавчий альманах « Без п╕сень нема життя», 2006 р. та ╕н.

Ним записано ╕ оброблено для хору чи ансамблю багато укра╖нських народних п╕сень р╕зного характеру: л╕ричних, жарт╕вливих, геро╖ко-патр╕отичних та колядок. Особливу прикрасу останн╕х зб╕рник╕в складають лемк╕вськ╕ народн╕ п╕сн╕, оброблен╕ автором для колектив╕в чолов╕чого складу. Вони призначен╕ для профес╕йних та аматорських колектив╕в, як╕ матимуть можлив╕сть збагатити репертуар, п╕двищити майстерн╕сть, сприяти вихованню загально╖ музично╖ культури слухач╕в. .

Творча сп╕впраця ╓дна╓ Петра Михайловича ╕з сучасними профес╕йними та самод╕яльними композиторами ╤вано-Франк╕вщини (Б.Шиптуром, ╤.Ф╕цаловичем, Б.Юрк╕вим, В.Петриком, Р.Бревком та ╕ншими). Саме завдяки вдалому профес╕йному аранжуванню, зд╕йсненому автором-упорядником зб╕рник╕в, ╖х композиц╕╖ отримали нове сцен╕чне життя, введен╕ до поширеного репертуару саме ансамблевого та хорового виконання. Використову╓ П.Чоловський ╕ сучасн╕ популярн╕ твори укра╖нських композитор╕в, що вже стали класикою укра╖нсько╖ естради.

Ряд зб╕рник╕в, упорядкованих ╕ виданих П.Чоловським, мають педагог╕чно-виховне спрямування. Серед них - «П╕сн╕ укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в» (1994) та «Добрий веч╕р тоб╕, пане господарю. Укра╖нськ╕ колядки та щедр╕вки» (1996 р.), що м╕стять твори нескладно╖ обробки для баяна чи акордеона, широко використовуються в репертуар╕ вчител╕в музики, студент╕в, учн╕в дитячих музичних шк╕л. Текстовий додаток до зб╕рник╕в дозволя╓ використовувати ╖х ╕ як п╕сенники.

П.М.Чоловський нагороджений Почесною Грамотою Презид╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖ни, Почесними  Грамотами М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, Почесною в╕дзнакою Головного управл╕ння туризму ╕ культури ╤вано-Франк╕всько╖ обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ «За подвижництво в культур╕ Прикарпаття», Почесною Грамотою обласно╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖. У 1992 роц╕ йому присво╓но звання заслуженого прац╕вника культури Укра╖ни, а з 1993 року – в╕н доцент кафедри музикознавства Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В.Стефаника. Життя, як п╕сня, в як╕й в╕длуню╓ душа митця - самобутнього ╕ невтомного маестро:

Краю м╕й коханий, щире тво╓ слово,

Небо тво╓ н╕жно-голубе.

Р╕дна Укра╖но, земле колискова,

Об╕ймаю п╕снею тебе.

                            (╤. Перебийн╕с)